Історія “кави по-віденськи”

Як українець навчив австрійців каву по-віденськи пити

У це складно повірити, але «каву по-віденськи» винайшов український козак Юрій Кульчицький. Більше того, традиція пити каву з круасаном мала серйозний політичний підтекст, який наш Юрій зміг обернути в мирне русло ще в далекому XVII столітті.

Юрій Кульчицький (він же Юрій-Франц Кульчицький або Юрій Шелестович) народився в 1640 році в селі Кульчиці Львівської області. У 1660 році він вирішив долучитися до козацтва і навіть встиг повоювати, поки одного разу турецькі воїни не захопили його в полон. Юрій провів з користю час ув’язнення, вивчаючи турецькі мову і культуру, завдяки чому після звільнення і зміг працювати перекладачем у Відні. І все б так і закінчилося, якби через 13 років турки не взяли в облогу Відень. Заради порятунку городян, Кульчицький перетнув кордон в турецькому одязі і призвав на допомогу союзників, які розбили турків і звільнили жителів. Юрію, в якості подяки, запропонували взяти будь-який подарунок (золото, звання, грамоти), але його вибір припав на 300 мішків невідомих сіро-зелених зерен, які встигли конфіскувати у загарбників. Козак, на відміну від місцевих жителів, вже був знайомий з кавовою культурою турків і прекрасно розумів цінність придбаного скарбу. Крім того, він вирішив долучити місцевих до традиції пити каву, і через рік заснував кав’ярню, яку назвав «Під блакитною пляшкою».

У XVII столітті кава вважалася ліками, що вживаються за приписом лікаря. Але коштували вона немало, тому не кожен міг дозволити собі пити її щодня. Для популяризації свого закладу, Юрій переодягнувся в турецький одягу і ходив по місту з глечиком кави, пропонуючи напій перехожим. Звичайно, людям було цікаво побувати в кав’ярні свого героя, але негативне ставлення до турків негативно позначалося на продажу кави по-турецьки. Крім того, австрійці не змогли перейнятися гірким напоєм, і Кульчицькому довелося терміново щось робити.

Спочатку він випустив книгу своїх мемуарів на німецькій мові, яка продавалася тільки у нього в кав’ярні. Як підкріплення історії, гостей козак зустрічав в тому самому турецькому одязі. Але навіть реалізації бестселера XVII століття було недостатньо для успішного ведення справ, і тоді Юрій почав експериментувати з рецептурою. У чорну каву він додав трохи цукру і молока, назвавши отриманий напій «кава по-віденськи». І тоді ім’я Юрія Кульчицького назавжди увійшло в кавову історію світу.

Австрійці відразу ж полюбили новий рецепт кави, а місцеві доктора підкреслювали його корисні властивості. «Каву по-віденськи» почали пити всюди: в кав’ярні, дома, на прогулянках і навіть в церкві. Популярність напою породила серію підробок з пшениці та гороху, які, звичайно ж, абсолютно відрізнялися від оригіналу. Кульчицькому довелося відкрити школи підготовки бариста, які варили б ту саму каву при будинках заможних сімей. Згодом він очолив віденський «Цех продавців кави», де обговорювалися нагальні проблеми підприємців кавового бізнесу.

Але на цьому наш земляк не зупинився. Юрій вирішив подавати до кавового напою невелику кондитерську закуску у вигляді півмісяця, яку ми сьогодні називаємо круасаном або рогалик. З огляду на нелюбов австрійців до турецької символіки, пропозиція знищити кілька булочок за сніданком було приречене на успіх. «Під блакитною пляшкою» стало одним з улюблених місць жителів Відня, а Кульчицький увійшов до списку найбільш шанованих громадян міста.

До речі, Юрій Кульчицький намагався зустрічати кожного гостя особисто, примовляючи: «Як справи, братику-серденько?». Минуло кілька століть, а фраза «bratiku-serdenko» до сих пір в побуті у багатьох жителів Відня.

Слідкуйте за подальшими публікаціями в нашому блозі, щоб читати такі ж цікаві статті як «Історія кави по-віденськи» та інші кавові розповіді зібрані з усіх країн світу.

  • Центральний офіс

    м. Київ, вул. Антоновича, 172

  • Телефони контакт-центру

    +380 (44) 239-55-88
    +380 (66) 239-55-88
    +380 (63) 239-55-88
    +380 (68) 239-55-88

  • Пошта для зв’язку

    [email protected]

  • Час роботи контакт-центру

    Пн-Пт: 08:00 - 19:00 Сб-Нд: Вихідний

Зворотній звя’зок