Історія про те, як маркетинг виховав кавову культуру Китаю

Китай можна по праву називати самою чайною країною планети. Тисячі гектарів відведено під чайні плантації, десятки обов’язкових ритуалів і традицій в китайських сім’ях включають неспішне чаювання. Але коли Китай став ще однією точкою на кавовій карті світу? Повірте, це дуже цікава історія.

Причиною популяризації кавового бізнесу в Китаї стала економічна реформа 80-х років минулого століття. У ці дні тридцять років тому, рядовий китаєць став заробляти в 14 разів більше, ніж його батько в його ж роки. Зростання доходів населення привернуло увагу міжнародних корпорацій, що призвело до «входження» на китайський ринок таких гігантів, як Nestle і Maxwell House. Саме Nestle в 1980-х роках проінвестувала  розвиток кавової культури в Китаї, що привело до величезної популярності цього бренду серед місцевих жителів. Якщо точніше, то протягом наступних 10-15 років для всіх китайців слово «Nestle» було синонімом до слова «кава», та й зараз компанія контролює 75% ринку. Таким чином, в 1988 році Китайський уряд і United Nations Development Program (UNDP) змогли виділити 4000 га під кавові плантації, а через 10 років ця площа збільшилася вдвічі.

Китайська кава – це скоріше експортний продукт, ніж популярні ласощі серед місцевих. Скільки б закордонні капіталісти не намагалися популяризувати каву, чайні традиції виявилися сильнішими. Згідно з підрахунками, китаєць за рік споживає 0,76 кг кавових зерен, що майже в 16 разів менше кофеїнового раціону фінів (не самих великих любителів цього напою). Зерна в основному вирощують в провінції Юньнань, чиї кліматичні умови схожі на Колумбійські Анди. Китайська кава зріє довго, але все одно залишається твердою. Місцева температура коливається між 17 і 22 градусами Цельсія, а з травня і до середини осені – сезон дощів. В цей час починається цвітіння кавових дерев. Плоди збирають вручну в листопаді. Після цього їх обробляють і сушать на сонці.

Каву з Китаю найчастіше експортують до Німеччини, Південної Кореї, США і Франції. Китайці свою каву не п’ють через стереотипи: кажуть, що місцеві зерна поступаються за якістю імпортним. Втім, закордонні виробники кави нічого проти цього стереотипу не мають, і намагаються завоювати довіру максимальної кількості потенційних покупців з 1,3 млрд населення Китаю. На даний момент великою популярністю користується Starbucks, якого тільки в Шанхаї більше сотні точок.

До речі, успіх кавових магнатів в Китаї можна пояснити простою істиною – вони готові змінювати свій продукт заради ринку. Маркетологи Starbucks провели дослідження і встановили, що китайцям не подобається гіркий кавовий присмак еспресо. Далі вони просто змінили свій асортимент на більш молочний, додали більше сиропів і топінгів. Їх стратегію підтримала Nestle, створивши спеціальні кавові стікери з цукром і сухим молоком.

Саме так міжнародні корпорації внесли Китай на світову карту споживачів кави.