Залежно від того, яке джерело інформації ви читаєте, ви можете зустріти цифри від 40 до 80, коли йдеться про різновиди сортів кави, що існують в світі у 21 столітті. Проте тільки незначна частина з них культивується людиною в промислових масштабах – всього три, Арабіка, Робуста та Ліберіка. Будемо називати їх «мега видами» для зручності (й щоб нікого не заплутувати у конотаціях термінів, бо що для одного – вид, для іншого – географічна особливість чи сорт). Вони, в свою чергу, діляться на сорти, види, типи та ін. Деяким сортам дані власні назви, інші позначаються літерно-цифровими комбінаціями. Розглянемо нижче особливості кожного мега виду. 

Арабіка

Це найпоширеніший в світі мега вид – більше 70% ринку. Він складніший у вирощуванні, а тому більш дорогий, ніж інші 2, проте арабіка популярна завдяки більш ніжному та тонкому смаку. Багато сумішей кави, що зустрічаються на ринку (й які ви бачите на полицях в супермаркеті) для здешевлення використовують мікси арабіки та робусти, чи арабіки + робусти + ліберіки, але вони не відрізняються елегантністю та розраховані на мас-маркет. Зерна арабіки більше зерен робусти у 1,5-2 рази по довжині, та більш квадратні, ніж овальні, тоді як зерна робусти більш наближені до овалу.

Робуста

Найдешевший вид; активно використовується для приготування розчинної кави. Простота вирощування та висока врожайність роблять сорт високо затребуваним там, де у арабіки можуть бути проблеми з кліматом, комахами та іншими шкідниками (включаючи кавову іржу, серйозну хворобу, від якої може загинути цілковито вся плантація).

Ліберіка

У світі продається трохи більше 1% ліберіки від усього обсягу кавового ринку. Причина у тому, що даний мега вид дуже низьковрожайний та примхливий, а якість зерен ще більш посередня, ніж у робусти. При цьому ліберіка стійка до комах та хвороб (до всіх, крім іржі). У чистому вигляді в продажі Ліберіку знайти проблематично (тільки якщо ви не будете купувати у самих плантаторів), так як у неї різкий та гіркий смак, що багатьма людьми, що спробували, характеризується як неприємний, отже, вона найчастіше використовується як добавка до сумішей.

На ринку можна зустріти безліч думок щодо придатності ліберіки до використання – хтось вважає її технічним сортом (подібно до кормового буряку для худоби), а хтось упевнений, що без ліберіки гарної чашки кави просто не отримати через її сильний аромат, який є привабливим сигналом для невибагливого покупця (адже «на нюх» складно відрізнити густо пахучу арабіку від ще густішої ліберіки).

Ліберіка росте на Філіппінах, Шрі-Ланці, в Індонезії, Африці. Розмір зерен більше, ніж у арабіки, майже в 2 рази (ягоди дійсно гігантські, в половину вказівного пальця дорослої людини по довжині та шириною з палець). Дерева, на яких ростуть ці зерна, в природному середовищі можуть досягати 18 метрів, а для культивування використовуються більш низькорослі, від 6 м у висоту.

Незважаючи на найбільш високу економність вирощування, низька врожайність перешкоджає широкому географічному поширенню. Багато споживачів кави в світі в очі ніколи не бачили цільне (не дроблене) зерно ліберіки. А купа виробників, додаючи у суміш Ліберіку, часто не вказують це на упаковці, щоб не спантеличити кінцевого споживача, який нічого толком про неї й не знає.